Український архітектурний модерн - самобутня дитина XX століття

Українська архітектура - самобутня і жива, «тепла» і пластична, що сформувалася в непростих і завжди насичених історичних реаліях. Її звук - тонкий і самовпевнений, чується нам з сучасних архітектурних ансамблів українських міст. Сьогодні українська архітектура, безумовно, переживає епоху ренесансу - відроджуючись, як фенікс, з сталінського ампіру і хрущовського тиражування. Нам пощастило бути свідками абсолютно нового часу, народження нової епохи. Але не менш важливою є наша архітектурна спадщина - яскравим представником якої є український модерн.

Датою народження українського модерну ми можемо вважати 1903 рік - саме тоді архітектор Кричевський представив проект Полтавського губернського земства. Стиль, який тоді не мав назви і відрізнявся від поточних архітектурних тенденцій, був названий псевдо-мавританським. Але з легкої руки українського художника Опанаса Сластіона отримав своє ім'я - український стиль, а далі і український модерн. Кричевський заклав базиси УАМ - в основі архітектури лежать народні традиції домашнього і церковного будівництва - чим значно розізлив правлячого імператора Миколая Другого. Будівля має Ш-подібну форму, її фасади прикрашені гербами повітових міст губернії. Сьогодні в приміщенні земства знаходиться краєзнавчий музей.

Справжній алмаз української культури - українське зодчество - століттями існував окремо від архітектури міст. Але вже в XIX ст. архітектори починають черпати в ньому натхнення, переносячи народну творчість в урбаністичну архітектуру. Результатом раціоналістичного пошуку в народній архітектурі стала школа ім. І. П. Котляревського, побудована в Полтаві в 1906 р. за проектом архітекторів Є. М. Сердюка і М. Ф. Стасюкова. Це перша в Україні меморіальна школа, присвячена видатному діячеві української культури. Будівля мала Г-подібну форму, перший поверх був виконаний з цегли, другий з дерева, обкладеного цеглою. Будівля згоріла під час Другої світової війни, а після її було розібрано.

Майже одночасно з будівлею земства і школи була зведена церква в селі Плішівци, за проектом архітектора Кузнєцова. Всі дев'ять глав церкви з прямокутників переходять в восьмигранники і пропорційно звужуються догори, кладка стін ж при цьому йде з нахилом всередину. Покровська церква - це прабатько українського нео-барокко, художнє відтворення українського народного зодчества.

З 1903 року УАН набирає стрімких обертів одночасно майже у всіх регіонах. Сластіон формулює його основні принципи та сприяє поширенню стилю на території України. Українська творча інтелігенція і студентська еліта організовує спільноти з вивчення української народної архітектури, в тому числі нелегальні - імперіалістичну владу категорично не влаштовували будь-які прояви націоналізму. Студенти ходять по селах і роблять ескізи хат, церков і сараїв. У Харкові формується Український художньо-архітектурний відділ - метою якого стає не тільки збереження пам'яток України і відновлення народного зодчества, але також і поширення українського архітектурного стилю. Почесним головою гуртка став сам Ілля Рєпін.

Опанасій Сластіон

Ілья Репин

Василь Кричевський

Український стиль все впевненіше стверджується в масовій культурі - з'являється велика кількість публікацій в журналах не тільки тематичних, але і розважальних. УАМ - це відповідь архітектури сучасним запитам, новому ритму життя нового століття. До революції УАМ набирає стрімких обертів - інтенсивний і мальовничий декор, народні мотиви і яскравий відбиток зодчества.

У 1911 році в Харкові архітектор Сердюк проектує будівлю сільськогосподарської селекційної станції - одна з небагатьох будівель, що збереглися до наших днів. Сьогодні тут знаходиться Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України.

Проектуючи будинок Центрального Залізничного вокзалу Києва, архітектор Вербицький прагнув зробити його яскравим представником УАМ та українського бароко. Але в процесі побудови проект множинно змінювався під впливом доктрин радянської системи, і в підсумку елементи УАМ використовувалися лише частково. Будівля зводилася в період 1928-1932 рр.

У Харкові, колисці українського модерну, до наших днів зберігся унікальний будинок Художнього училища, побудованого в 1912 році за проектом архітектора Жукова. Першим його директором став учень Рєпіна - Олександр Любимов.

Однією з найцінніших перлин українського модерну є Будинок Хреннікова, побудований в Дніпрі архітекторами Фетисовим і Хойновським. Будівля реконструювалася після пожежі, однак і зараз зберегла відмінні риси самобутнього українського архітектурного стилю.

Злам стався після Революції - багато діячів виявилися або в еміграції, або репресовані. УАМ йде в так зване «підпілля» - сховавши свою помітність під лик раціоналізму і конструктивізму. 1941 рік можна вважати офіційним роком завершення цього самобутнього архітектурного стилю, хоча деякі архітектори продовжують використовувати його елементи в своїх роботах. Радянська влада доклала чимало зусиль до стирання сліду українського модернізму зі сторінок історії, проте багато пам'ятників архітектури досі збережені.

Якщо говорити про характерні риси УАМ, його «маркери» і «якоря» серед схожих стилів модерн і українське бароко, то можна виділити наступні:

Об'ємна композиція - як відгук народних традицій домашнього і церковного будівництва. Будинки П-образної, Г-образної, Ш-образної форм.
Композиція стіни - безлічі способів вирішення стіни. Гладкі стіни використовувалися нарівні з ярусними.
Композиція вікна - застосування шестикутних, трапеційних вікон (особливо в західноукраїнських течіях УАМ). Прямокутні вікна, аркові вікна з напівкруглим або еліптичні верхом. Спарені трапеційні вікна, вікна з нішами.

Портали - як головний композиційний елемент.
Щипці та фронтони - їх форми свідчили про приналежність до течії УАМ або відображали вплив інших стилів.

Дахи - високі, з крутим скосом і складною пластикою, а також шатеровидні дахи.

Спадщина УАМ - не тільки в підручниках з історії, а й у впливі на сучасну архітектуру. Багато що було зруйновано війною, радянською владою і неправильної реставрацією, проте багато що залишилося в подарунок наступним поколінням. Український модерн - це архітектурна відповідь своєму часу, застигла в камені і дереві музика початку століття, це культурний слід і віха розвитку української архітектури. Наше завдання - не тільки вершити нову історію, а й зберігати ці історичні пам'ятники для наступних поколінь.